Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгулятися

Розгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389. 2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали. Чуб. V. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУЛЯТИСЯ"
Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу. Лукаш. 85.
Вулік, -ка, м. = вулій.
Закропи́ти Cм. закропляти.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Обносити 2, -ся. Cм. обношувати, -ся.
Перетратите Cм. перетрачувати.
Переходка, -ки, ж. Мостикъ? Через сине море ой там кладка дубова, переходка ялова. Грин. III. 69.  
Проділяти, -ляю, -єш, сов. в. проділи́ти, -лю, -лиш, гл. Дѣлать, сдѣлать проборъ на головѣ. Вмієте ви проділити проділь по панській? Левиц. І. 262.
Цвірінькання, -ня, с. Чириканье (воробья). Мир. ХРВ. 129.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть. Гол. 35, 36. 39. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.