Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгрузити

Розгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить, растоптать грязь. Розгрузили так, що й до криниці не можна доступити. Канев. у. Cм. розгрязити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРУЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРУЗИТИ"
Брацар, -ра, м. Обшлагъ рукава сорочки. Шух. І. 153, 160, 161.
Відступне, -ного, с. Отступное. МУЕ. ІІІ. 117. Cм. відкупне.
Відшептати Cм. відшіптувати.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.
Ніздра, -ри, ж. Мездра. Мнж. 187.
Обмівниця, -ці, ж. Клеветница. Желех.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Скосистий, -а, -е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора. Вх. Лем. 466.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГРУЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.