Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгорити

Розгорити, -рю, -риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. МВ. ІІ. 50. Г. Барв. 186. Десь би собі розгорне шматочок дерева. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОРИТИ"
Биндюк, -ка, м. = чміль. Вх. Пч. II. 26.
Де-да́лі, нар. Чѣмъ далѣе. Де-далі, де-далі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Кв. Вона (турецька цариця) не молодіє, не старіє, а де-далі зліє. Шевч.
Зноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Износиться. Зносилася свити. І краса була — не знать коли зносилася. Мир. Пов. І. 117.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу. Ном. № 497.
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Прибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл. = прибірати, -ся.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.
Цнота, -ти, ж. 1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Ном. № 1313. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. Ном. № 4447. 2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Чуб. V. 426. Хоть я сирота, є у мене цнота. Гол. ІІІ. 321. Ум. цно́тонька. Гол. IV. 321.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.