Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розголошувати

Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОЛОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОЛОШУВАТИ"
Бересклен, -ну м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Рудч. Ск. II. 153. Замахнись, та не вдарь. Ном. № 3810.
Навічни́й II, -а́, -е́ = навіжений. А він на нього так як навічний, так і кинувсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Пробалакати, -каю, -єш, гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа. Левиц. І. 38.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Сим. 237. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати. Кв. II. 196.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить. Лохв. у.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася. Чуб. V. 85.
Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОЛОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.