Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розголошати

Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить. Ном. № 13345.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОЛОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОЛОШАТИ"
Відлипати, -па́ю, -єш, сов. в. відлипнути, -ну, -неш, гл. Отставать, отстать, отклеиваться, отклеиться.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. Угор.столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити. К. ЦН. 242.
Попереді нар. = попереду.
Поспів, -ву, м. 1) Пѣніе, напѣвъ. 2) Заключеніе, эпилогъ (поэтическаго произведенія). Поспів до думи. К. Дз. 149.
Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОЛОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.