Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав. Левиц. І. 45.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр. Шух. І. 43.
Неборейко, -ка, Ум. отъ небір.
Окреслити Cм. окреслити.
Подарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1)кому, кого. Бідному ніхто не подарує. Ном. № 2304. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Алв. 26. Батько подарував йому свого коня. Рудч. Ск. І. 96. 2) Простить. Я йому цього не подарую, що він тоді мене налаяв Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово. МВ. І. 12. Багацько ти мене журила, та нехай тобі Господь подарує. МВ. І. 27.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Собацький, -а, -е. = собачий. Життя собацьке. Ном. № 790.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.