Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. Та винесе самопали, викотить гармати.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
На́маль, нар. Маловато. Намалі вже стало люду. У нашому селі намаль землі.
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Нутряк, -ка, м.
1) Нутреное сало.
2) Животное, у котораго шулята находятся внутри, а не въ мошонкѣ. Як болять зуби, то найди невиложеного жеребця — нутряка здохлого, одірви підкову, з ухналів скуй перстень та й носи.
Огидливий, -а, -е. = огидний.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Ум. ручаєць.
Свідомість, -мости, ж.
1) Знакомство. По свідомости це я вас наділив. Для мене усе зроблять по свідомости.
2) Сознаніе.
Царенків, -кова, -ве Принадлежащій царевичу.
Цо! меж. Призывъ для коровъ.