Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Владикувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. К. МБ. ІІ. 122. Бо Господь наш владикує над всіма богами. К. Псал. 2) Архіерействовать.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Шевч. 448. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. Осн. 1862. V. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Кв. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Лукаш. 11. Біда докучила. Мет. 66. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Рудч. Ск. І. 79. Также безлично. Чуб. V. 10. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати. Рудч. Ск. II. 92.
Знечев'я, нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. Cм. нечевля.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766.
Нали́ти, -ся. Cм. наливати, -ся.
Оперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить. Щось видно ломакою оперіщило. Сим. 216.
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.
Щавидуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.