Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. Н. Вол. у.
Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; безъ малаго. Оце замалом не впала. Ном. № 6639. Замалом не піймав зайця. Черк. у. Замалим не двісті.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала. Черниг. у.
Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. І. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9.
Ремесло, -ла, с. 1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло. Ном. № 10125. 2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.