Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барліг, -логу, м. 1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг. Грин. І. 181. 2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Чуб. VII. 395. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу. Алв. 70. 3) Грязная лужа; грязь. Котл. Ен. III. 14. Валяється як свиня в барлозі. Ном. № 11344. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі. Мнж. 129.
Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Гля I пред. Для. Ужинок р. поля, 270.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Понадбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).
Увертатися II, -та́юся, -єшся, сов. в. увертітися, -рчуся, -тишся, гл. Завертываться, завернуться. Дівчина ввертілась у пір'ячко. Рудч. Ск. II. 35.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Чесанний, -а, -е. О полотнѣ: самое лучшее и тонкое. Шух. І. 147, 259.