Багул, -ла, м. Тюкъ. Отсюди положіть два багули.
Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Лі́гарь, -ря, м. 1) Каждая изъ двухъ жердей, которыя, при укладкѣ дровъ въ кубическія сажени, кладутся на землю, подъ дрова. 2) Накатина, каждое изъ бревенъ наката, находящагося подъ деревяннымъ поломъ. Cм. леґарь.
Односкладовий, -а, -е. Односложный.
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Стрельнути, -ну, -неш, гл. Выстрѣлить. Він як стрельне. Хочеться (з рушниці) стрельнути.
Ся мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Згадав, ся зволив та й удоволив. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Вздріла уранці, що тебе нема. Доброго нічого там не вздріла. Ой коби я свого любка на годинку вздріла.
Шпетно нар.
1) Безобразно, гадко.
2) Аккуратно, опрятно. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка.
