Відпекуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпекатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлываться, отдѣлаться. Живуть вони собі поки що нічого, та як вона відпекається від його.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. Инший заволочеться з Москви.
Помостина, -ни, ж.
1) = помістниця 1.
2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить.
Притихати, -ха́ю, -єш, сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати.
Сорокопуд, -да, сорокопуст, -ста, м. пт. сорокопутъ. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є.
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. Той тузами обирає свата в його хаті.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить.
Удень нар. Днемъ. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить.
Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата.
