Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вицяпкати, -каю, -єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. І. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Зарі́нче, -ча, с. = зарінок. Желех.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Куриця, -ці, ж. = курка. Сліпій куриці все пшениця. Ном. № 6409. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена, куриця варена. Ном. № 12183.
Мла, мли, ж. Мгла.
Полов'яник, -ка, м. = половня.
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися. Харьк.
Сідач, -ча, м. Раст. Inula hirta L. ЗЮЗО. І. 125.