Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будячина, -ну, ж. = будяк.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Кордобанець, -нця, м. Башмакъ изъ козловой кожи. Желех.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь. Чуб. V. 150.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися. Чуб. V. 130.
Стояти, стою́, -їш, гл. 1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Мороз не велик, та стоять не велить. Ном. № 646. 2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. По тім боці на толоці, там цигане стояли. Мет. 87. 3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай. Н. п. 4)за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх. Зміев. у. 5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно. МВ. ІІ. 86. 6)за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого. 7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть. Гол. IV. 465. 8)над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу. Н. Вол. у.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья. Г. Барв. 44.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Увічливість, -вости, ж. Вѣжливость, привѣтливость, любезность, предупредительность.