Вивалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вивалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили.
2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Ремезин, -на, -не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця.
Чортіянів, -нова, -ве = чортів. Бабій чортіянів!
