Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя.
Глядіти, -жу, -диш, гл.
1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди.
2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Глядят короваю, чи спікся.
3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Гляди себе, то й буде з тебе.
4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа.
5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Треба глядіти п'ятниці і середи.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Вона тії сережечки про буддень зносила. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови.
Золотіти, -тію, -єш, гл.
1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. Глина така жовта, аж золотіє.
2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Розжива, -ви, ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки.
Ступа 2, -пи, ж.
1) Шагъ, слѣдъ, стопа. Пішов буцім то в город тихою ступою. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. ступо́ю. Шагомъ. Їде собі ступою.
2) Слѣдъ.
3) вовча ступа. Раст. Lycopus cxaltatus. Вовча ступа пустила широке листя.