Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різа

Різа, -зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Левиц. Пов. 338. Під ним (городом) ціла різа землі буде. КС. 1882. VII. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗА"
Аби́-б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Дощови́й, -а́, -е́. 1) Дождевой. За хмарами дощовими горить, сяє ясне сонечко. К. Досв. 181. Заміж іти — не дощову годину перестоять. Ном. № 8851. А як стане дощик накрапати, то знай, що твоя жінка дощовою росою умивається. Рудч. Ск. II. 102. 2) Дождливый. Дощове літо. Кролев. у. Вода дощова не солона. Ком. І. 16.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Качатися, -ча́юся, -єшся, гл. 1) Качаться. Качається Нечаєва голова по ринку. Н. п. 2) Кататься. Качавсь колесом і виробляв такі викрутаси. К. ЧР. 3) Валяться. Попід дверима качаються купами замурзані, обстрьопані, закудлані, трохи не голі жиденята. Левиц. І. 90. 4) Бѣгать въ разныхъ направленіяхъ. І внучечка качається по садку білим клубочком. МВ. 5) Колыхаться. Туман по полю качається. Мет. 243. Дніпро синій шумів і легенький туманець качавсь по над ним. МВ. ІІІ. 90.
Припірати, -ра́ю, -єш, сов. в. приперти, -пру, -реш, гл. Упираться, упереться. (Будинок) до другого стріха в стріху припірав. ЕЗ. V. 77.
Притулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притулитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Прижиматься, прижаться. Дитинка притулилась до матері. Харьк. Также о душевномъ состояніи: Нема в мене родиноньки, — Ні до кого притулитися. Чуб. V. 146. 2) Находить, найти пріютъ, пріютиться. Сам зостався серед хати, не знав куди притулитись. Левиц. Пов. 55. Аж ось дав мені Бог притулитись до 'дної вдови убогої. Г. Барв. 368. Де сирота безрідний притулиться? Де захисток собі знайде? 3) Прислоняться, прислониться; приставать, пристать. Притулюся плечима й до груби. Чуб. V. 406. Так уже воно притуляється, як горбатий до стіни. Ном. № 13079.
Розморщити Cм. розморщувати.
Росколихувати, -хую, -єш, сов. в. росколиха́ти, -ха́ю, -єш и -колишу, -шеш, гл. 1) Раскачивать, раскачать. Серця (в дзвоні) не росколихали. Сим. 178. 2)духа. Воодушевлять, воодушевиться. Росколихавши духа, перейшов од розмови до народніх пісень. К. ХП. 21.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.