Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виловлювати, -люю, -єш, сов. в. виловити, -влю, -виш, гл. Вылавливать, выловить, переловить.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
На́взвиш нар. Выше.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. Желех. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Драг. 143. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? НВолынск. у. Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Нікольство, -ва, с. Недосугъ, отсутствіе свободнаго времени. Сим. 198. За оцим нікольством і отченашу не прочитав.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Починатися, -на́юся, -єшся, сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось? Лукаш. 63.
Рикуля, -лі, ж. Ласкательное названіе коровы. У рикулі штурі кулі. Ном. стр. 293, № 114.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою. Харьк.
Червениця, -ці, ж. 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной гливы. Вх. Лем. 482.