Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. Лебед. у. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить. Кіев.
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет. Вх. Лем. 412.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Звіра́к, -ка, м.II. Звір. 2) Шух. І. 22.
Навчи́ти, -ся. Cм. навчати, -ся.
Осушити, -ся. Cм. осушувати, -ся.
Попрокурвувати, -вую, -єш, гл. Растратить, ведя развратную жизнь. Попрокурвували худобу сини, як умер пан старий. Лебед. у.
Почудування, -ня, с. Удивленіе. Вх. Уг. 262.
Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20.