Доспі́ти Cм. II. доспівати.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Замча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замчать, занести. Козацькі суда на три части розбивало! Першу часть оббивало, в тихий Дунай замчало. О, нещаслива доле ти звеліла орді в турещину мене замчати. Вхоплено й замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка.
Надо́бний, -а, -е. Прелестный, привлекательный, красивый. Ой на день добрий, Ясеню надобний, уже я не твоя.
Перетворити, -рю́, -риш, гл.
1) Пересоздать.
2) Передѣлать.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок.
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина.
Чумацтво, -ва, с.
1) Чумачество. Ходив чоловік у чумацтво. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві.
2) соб. чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич.
