Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ринь

Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЬ"
Виноватниця, -ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
Відповідній, -я, -є. 1) Отвѣтный. Відповідний лист. 2) Соответственный. Як, купаючись, набереться води в ухо, то стане на одну ногу, одповідню тому ухові.... Ном. № 336.
Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. (1849). 103. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Мет. 10. Гриць... устав з колодки. Г. Барв. 451. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. Маркев. 2. О. 1861. X. Свидн. 63. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. О. 1861. X. Спид. 60, 62. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. Левиц. І. 41. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. Стор. 56. 5) Ступица въ колесѣ. Рудч. Чп. 250. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. Шух. І. 253. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. Вас. 163. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Уг. 246. Ум. коло́дочка.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Мет. 3. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. Мил. 44. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. К. Гр. Кв. XXIV. Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. Г. Барв. 442. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. КС. 1891. V. 207. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Мет. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка. Левиц. І. 24.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Станути, -ну, -неш, гл. 1) = стати. 2) Истаять. Станула як віск. МВ. ІІ. 40.
Харпацтво, -ва, с. 1) Бѣдность, нищенство. 2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво. Стор. II. 254.
Шибак, -ка, м. = шуліка. Вх. Пч. II. 8.  
Шорсткий, -а, -е. Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. Міусск. окр. шорсткий пісо́к. Крупно-зернистый песокъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.