Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ринь

Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЬ"
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
Морг II, -га, м. Миганіе, морганіе. на кивах та на мо́ргах розмовляти. Разговаривать мимикой.
Намоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. намолоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов. Рудч. Ск. II. 120.
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Смілий, -а, -е. Смѣлый. МВ. (О. 1862. III. 55). Ум. сміленький, сміле́сенький.
Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша. Камен. у.
Трембітка, трембіточка, -ки, ж. Ум. отъ трембіта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.