Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Їзджати, -жаю, -єш, гл. = від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.
Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. К. Досв. 175. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Злітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. злеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Слетаться, слетѣться. Сокіл з орлом та й злітається, сокіл орла та й питається. Чуб. V. 943. Злетілись дрібні пташенята. МВ. ІІ. 70. На полі, на роздоллі зліталися по волі сичі. Шевч. 582.
На́долонка, -ки, ж. Нашивка изъ кожи или сукна на всю ладонь, чтобы не терлись рукавицы.
Однобарвний, -а, -е. Одноцвѣтный. Желех.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала. Харьк.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати. Рудч. Ск. 2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Посл. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині. Ном. № 9460. 3) Угрожать, обѣщать. Грин. ІІІ. 249. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Мет. 117. Хвалиться знести всю шляхту гі панство. К. ЦН. 256.