Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний. Міусск. окр.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы. Екатер. г.