Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. Чуб. II. 50. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. Відвалив скибу хліба.
Вісьмерик, -ка, м. 1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ. 2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику. Рудч. Чп. 158. 3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.
Водотяг, -га, м. Водяной насосъ.
Дівосну́б, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Оклигати, -гаю, -єш, оклигнути, -ну, -неш, гл. Выздоровѣть, поздоровѣть. Лубен. у.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився. Рудч. Ск. І. 112.