Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти.
Виснитися Cм. висинатися.
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. 2) Раст. Ajuga genevensis.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Натомість, нато́місць, нато́місь, нар. Вмѣсто того, за то. Він скупий, так жінка натомісь щедра.
Румандє, -дя, с. = рам'я.
Слушність, -ности, ж.
1) Своевременность.
1) Справедливость.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
