Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рахман

Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХМАН"
Булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Догледа́тися, догле́дітися = Доглядатися, доглядітися.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Крикнути Cм. кричати.
Майбу́ть нар. = мабуть. У нас ще до якої пори не видко сарани, але вже близько, хутко майбуть добереться і до нас. О. 1862. X. 110.
Під'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. під'язатися, -жуся, -жешся, гл. = підв'язуватися, підв'язатися.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Потрачати, -ча́ю, -єш, сов. в. потратити, -трачу, -тиш, гл. Тратить, истратить, издержать, утрачивать, утратить. Кипить, мов у горшку окріп і силу даром потрачає. О. 1861. IV. 158.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАХМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.