Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки. Ном. № 2436.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Наддністря́нка, -ки, ж. Жительница Приднѣстровья. Желех.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить. Ном. № 13635.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. Федьк. Пов. 64. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 156.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.