Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб.
Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини.
Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий.
Новосілля, -ля, с. Новоселье.
Попересушувати, -шую, -єш, гл.
1) Просушить (во множествѣ). Оце повиймаю одежу з скрині та попересушую.
2) Пересушить (во множествѣ). Попересушували насіння, — гляньте, аж поприсмагало.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Ти то спритний, як Матвій до куропатв.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала.
