Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.
Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
Ми́гавка, -ки, ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Розвилина, -ни, ж. Мѣсто развѣтвленія вѣтвей. Міусск. окр.  
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552.
Уплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уплутатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла. К. Псал. 156. 2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі. Новомоск. у.