За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Зробка, -ки, ж. брати гроші на зро́бку. Врать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ.
Ма́рмор и мармур, -ру, м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Широкий ганок з білого мармуру.
На́вилок, -лка, м. нави́льник, -ка, м. нави́льня, -ні, ж. Количество сѣна, поднятое на вилахъ.
Нести, -су́, -се́ш, гл.
1) Нести. І чобітки в руках несе. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Голову вгору несе, дивиться сміливо.
2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову.
Троскати, -каю, -єш, гл.
1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ.
2) Бить.
Утіснити Cм. утісняти.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.