Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Барвистий, -а, -е. Цвѣтной, разноцвѣтный, цвѣтистый. Дорогі, пишно барвисті шати. К. МБ. XI. 162. Барвисті маки. К. Дз. 79.
Відьмувати, -му́ю, -єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє. Рудч. Ск. II. 172.
Глагол, -лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. Cм. окраєць.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати. Вх. Лем. 434.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову. Ном. № 11097.