Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. Я тебе (бишиху) вишіптую.
Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Засмуткува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Загрустить.
Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути.
Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. 3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Ум. кописточка. Руки як кописточки.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Поблизько нар. = поблизу.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Урядувати, -дую, -єш, гл.
1) Отправлять службу.
2) Управлять (о правительствѣ).
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
