Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рак

Рак, -ка, м. 1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. Ном. № 5492. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371. 2) Насѣк. = раглик. Вх. Пч. І. 6. 3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176. 4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113. 5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. рачок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАК"
Дрібо́к, -бка, м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Левиц. І. 73. Ум. дрібочо́к.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Мо́зу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́зуля. 2) Возвышеніе, оставшееся на мѣстѣ срѣзаннаго сучка дерева. На стеблі мозульки, де були сучки. Новомоск. у.
Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.
Страшетно нар. = страшенно.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Новомоск. у. (Залюб.). Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Екатер. у. (Залюб.). Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. (Залюб.).Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. Новомоск. у. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує. МВ. ІІ. 174.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.