Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радний II

Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДНИЙ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДНИЙ II"
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. ЗОЮР. І. 217. Почула Леся Кирила Тура голос. К. ЧР. 136. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. Чуб. II. 201. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. О. 1862. X. 2. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Іван у голос тужить. О. 1861. IV. 62. у голос ударились. Заплакали громко. Г. Барв. 58. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. ХС. VII. 455. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. Г. Барв. 207. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. Ном. № 3460. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. Ном. № 7797. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. Левиц. І. 112. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Федьк. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю. Чуб. V. 1067.
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Ном. № 368. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Ном. Поцілував Бондарівну у самії губи. Закр. 100. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. Ном. № 12982 — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. Посл. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. Чуб. ІІІ. 382. На всю губу пан. Ном. № 1160. Гріха на всю губу. Шевч. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Ном. № 10101. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Ном. Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Ном. № 5084. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Закр. 87. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. Гн. І. 70. 3) = Губа́ня. Гол. Од. 80, 83. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Мнж. 108. Ув. Губи́ще.
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Рудч. Ск. II. 153. Замахнись, та не вдарь. Ном. № 3810.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Обчесати Cм. обчісувати.
Писаренко, -ка, м. Сынъ писаря. Галасають і читають дяк і дяченята, писарь сельський, писаренко й деякі хлоп'ята. Мкр. Н. 25.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Єв. Л. VI. 1. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Мет. 190. Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. АД. II. 9. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Чуб. V. 557. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки. К. Бай. 55. 2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука. Гн. І. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДНИЙ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.