Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радиця

Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИЦЯ"
Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Кодря, -рі, ж. = ковдра. Укриєтесь кодрями. Кобеляк. у.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Приговірка, -ки, ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. І. 91.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Хліборобство, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество. Масюк любив хліборобство. Левиц. Пов. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.