Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раба

Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі. Ном. № 12688.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБА"
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Відсаджувати, -джую, -єш, сов. в. відсадити, -джу, -диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. Ном. № 3503. 2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.
Деспоти́чний, -а, -е. Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична. Левиц. Пов. 7.
Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Лавр. 61. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. Чуб. V. 1125. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. О. 1862. VI. 43. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. О. 1862. VI. 43. 3) = Джоґан. Св. Л. 40. Ум. Джиґуне́ць. Чуб. V. 1125.
Жакува́ння, -ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.
Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. ІІІ. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подорожня скриня. Чемоданъ. Н. Вол. у. 2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.