Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. .
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає.
Спідушка, -ки, ж. = спідка 3.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати.
1) Зашнурованный.
2) Увязанный веревками.
3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані.