Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Зако́т, -ту, м. Отворотъ. Чоботи з червоним закотом. МВ. ІІІ. 94. Одягання з закотами, а коміра нема. Борз. у.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю. Ном. № 8416.
Мазну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду. Мир. ХРВ. 63.
Пижмо, -ма, с. раст. Tanacetum vulgare. Анн. 348. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма. Н. п.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній. К. ХП. 129.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Прягти, -жу, -жеш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.