Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

путимець

Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТИМЕЦЬ"
Благач, -ча, м. Проситель, молитель.
Вакан, -на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Клесачка, -ки́, ж. Сапожный инструментъ для разглаживанія швовъ. Як би в шевця не клесачка, швець пропав би як собачка. Харьк. у.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ. Желех.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Левиц. І. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.  
Чоп, -па, м. Рыба Lucioperca volgensis. Браун. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУТИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.