Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пупчик

Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПЧИК"
Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить. Черк. у.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком. Левиц. І. 262.
Нао́пуль нар. На половину. Чуб. VII. 551.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Чесатися, -шу́ся, -шешся, гл. Чесаться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким. Ном. № 1029.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна. Козел. у.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки. Мет. 307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУПЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.