Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байсаміна, -ни, ж. Родъ растенія. О. 1861. XI. Св. 29.
Дев'яти́ни, -ти́н, ж. мн. Поминки по умершемъ въ 9-й день послѣ его смерти. Мил. 171.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ. Угор.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. МВ. (О. 1862. І. 82). Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Грин. І. 46. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Чуб. Голова болить, аж світ мені міниться. Лебед. у. Сердиться, аж міниться. Ном. № 14262. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Мнж. 155. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Н. п. Мов сонечко праведне тоді мінилося. Ном.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Посудок, -дку, м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.