Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пузанчик

Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗАНЧИК"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Захво́ськати, -каю, -єш, гл. = захвойдати. Ото захвоськала як рукав.
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года. Kolb. I. 125. Шух. І. 144.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Камен. у. Луковата береза. Н. Вол. у.
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа. Ном. № 10179.
Переваблювати, -люю, -єш и перевабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. перевабити, -блю, -биш, гл. Переманивать, переманить.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что. Вх. Уг. 258.
Полужупанчик, -ка, м. Родъ полукафтанья изъ легкой матеріи съ рукавами или безъ рукавовъ, съ стоячимъ воротникомъ, — надѣвается галицкими мѣщанами на рубашку. Гол. Од. 15.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЗАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.