Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос.
Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують.
Кошатина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Куряк, -ка, м. Навозъ для топки.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Папірник, -ка, м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый.
