Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. Вх. Пч. ІІ. 13. Шух. І. 23. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Грин. ІІІ. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.
Люби́жник, -ка, м. Раст. Melampyrum pratense. Лв. 100.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були. Богодух. у.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Попорати, -ра́ю, -єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у.
Пробіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. пробра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. Пробираться, пробраться. Довго того росказувати, як наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробіралась через усі міста до свого села. Кв.