Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Бебехи, -хів, м. мн.
1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи.
2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). бебехи відбити, надсадити. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу.
3) Удары. А Хома знай його бебехами годує.
Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Не бзди гостро, бо уріжешся.
Відхухати, -хаю, -єш, гл. Теплымъ дыханіемъ снова отогрѣть.
Ґарґа́ра, -ри, ж. Сердитая, бранчивая баба. Стара ґарґара. Cм. Гаргара.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав.
Макі́тра, -ри, ж. 1) Родъ большой глубокой глиняной посуды съ круглымъ дномъ и значительно большимъ дна широкимъ отверстіемъ, употребляющейся для помѣщенія муки, тѣста, масла и пр. и для растиранія соли, пшена и пр. У гуцуловъ макітра болѣе напоминаетъ глубокую мису. 2) Котловина. 3) Переносно: голова у человѣка. І злому Трої супостату макітру одділив од плеч. Ум. макітерка. Носить дід макітерку, баба сковороду. Ув. макітрище.
Плескач, -ча, м.
1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів.
2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу.
Слимак, -ка, м.
1) Улитка.
2) Монастырскій служка, послушникъ. Гладкий як слимак. Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів.
3) Писанка съ изображеніемъ улитки. Ум. слимачок.
Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Хай же її Бог благословить, мою дитину.
