Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Гайтів, -това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = гайник. Вх. Лем. 401.
Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. Шух. І. 38, 212.
Лямцеві чоботи. Валенки. Н. Вол. у.
Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Котл. Ен. II. 6. Вийшла мовчки з хати. Шевч. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону. МВ. І. 46.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Примусія, -сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз. Лохв. у. 2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли. Кременчуг. у. Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі. Волч. у.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.
Увилювати, -люю, -єш, сов. в. увиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Увиливать, увильнуть, ускользнуть. А вже ж тобі од того та не ввиляти, щоб старостам рушники не подавати. Мет. 124. В хазяйській роботі ввилює. Сим. 198.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.