Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать,
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Ой любили два ледіні єдну молодицю. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ).
Орлик, -ка, м.
1) Ум. отъ орел.
2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. Cм. оксамит.
Пихкати, -каю, -єш, гл.
1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко.
2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла).
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь.