Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплеснути Cм. випліскувати.
Війїна, -ни, ж. Половина (по длинѣ) воловаго дышла. Міусск. окр.
Доконе́чний, -а, -е. Обязательный, непремѣнный.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. МПр. 107.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Запам'Ятува́ння, -ня, с. Запоминаніе. Ном., стр. II.
Китичний, -а, -е. Относящійся къ кисти. китичний сотник. Китишний тим звався сотник, що китиця в його була коло шаблі. О. 1861. XI. Кух. 29.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Потісно нар. Тѣсновато.
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.