Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха!
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Ум. пестуночка.
Порозсилати, -ла́ю, -єш, гл. Разослать (многихъ). Всіх по хатах порозсилає. Теперечки при замку нема і тисячі кварцяних, усіх порозсилали.
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица.