Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів.
Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала.
Заливни́й, -а́, -е́. 1) О смѣхѣ: сильный, перекатистый. Почувся її заливний... регіт. 2) О дождѣ: проливной. Заливний дощ був у нас позавчора.
Катівня, -ні́, ж. Пытка, истязаніе. Лободовск. Cм. катування.
Передущий, -а, -е. 1) Передній.
2) Предшествующій.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами.
Придибати, -баю, -єш, гл.
1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч.
2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле.
Серен, -на, м. Замерзшій твердый снѣгъ.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.