Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудко

Прудко нар. Быстро, скоро. Чуб. І. 74. Жени коні прудко, повертайся хутко. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДКО"
Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник. К. МБ. II. 134.
Натруюдити, -джу, -диш, гл. = натроюдити. Нехай би стара, а то й доня: і тій мати натруюдила, чого знала, — довелось Миколі й од Христини терпіти і речі недобрії, і зневагу. О. 1861. VIII. Кузьм. 23.
Півколо, -ла, с. Полукругъ. Желех.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Понараювати, -раюю, -єш, гл. = понараджувати.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.
Укакати, -каю, -єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх. Ном. № 11218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.