Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блимання, -ня, с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. І. 47.
Дрібноголо́вий, -а, -е. Пустоголовый, ограниченный. Дрібноголове панство кепкує з рідної мови. К.
Ікластий, іклатий, -а, -е. Имѣющій большіе клыки, клыкастый. Харьк. у.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39.
Передвзяття и передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. К. ХП. 9. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами. К. ХП. 133.
Сім'я, -я, с. Сѣмя. Чоловік сімя сіє, а чорт плевели. Ном. № 3119. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. МВ. (О. 1862. III. 69). От прийшов той чоловік трусити (вершу). Мнж. 121. Трясця трусить. Ном. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити. Грин. I. 17.