Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный.
2) Льготный, свободный.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex.
Кандидат, -та, м. Кандидата. Кандидатам до академії були видані скарбові гроши. Побіжи-но мені до Платона-брата, нехай мені призве Марка-кандидата.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Рум'яність, -ности, ж. Румяность. Що мені по твоїй рум'яности, нема мені од тебе приязности.
Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ.