Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Гірчек, -ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Гу́сячий, -а, -е. Гусиный, гусячій. Беруть кістку з гусячого крила. Чуб. ІІІ. 99.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ. Вх. Лем. 449.
Повік нар. Вѣчно, до смерти, во вѣкъ; никогда (при отрицаніи). Маленька собачка повік щеня. Ном. № 8608. Я своєї дівчиноньки повік не забуду. Мет. 27. Ой уже нашого пана — кошового повік не видати. Грин. III. 602. Повік-віки.
Польовина, -ни, ж. Поляна, небольшое полевое пространство. Невеличка польовина, да густі копиці. Чуб. V. 669.
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.