Вовкувати, -кую, -єш, гл. Быть волкомъ. Не перестане, мабуть, князь поти князювати, поки вовк вовкувати. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений.
Загне́сти, -нету, -теш, гл. — тісто. Замѣсить тѣсто.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій.
Наги́бнутися, -нуся, -нешся, гл. Много претерпѣть. Доле моя... Я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Однобочка, -ки, ж. Камбала (рыба).
Покохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Стебнівка, -ки, ж. Строчка въ шитьѣ. ходити стебнівкою.? Почав ходить «стебнівкою» взад і вперед по подвірї.
