Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прошвендяти

Прошвендяти, -дяю, -єш, гл. Прошляться. Прошвендяли заробітчане цілий тиждень. Мир. ХРВ. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОШВЕНДЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОШВЕНДЯТИ"
Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. Грин. III. 678. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. Шух. І. 247. 3)жаб'я. Головастикъ. Вх. Лем. 413.
Повіддиматися, -маємося, -єтеся, гл. Отдуться; выпятиться (во множествѣ) Землянки при самій землі як могилки повіддималися. Мир. ХРВ. 80.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Прогорнути Cм. прогортати.
Спектися, -чу́ся, -че́шся, гл. 1) Испечься. Спікся хліб. 2) Изжариться. Ще гуска не спеклася. 3) Быть опаленнымъ солнцемъ.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОШВЕНДЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.