Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохлюпатися

Прохлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Проболтаться въ водѣ извѣстное время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХЛЮПАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХЛЮПАТИСЯ"
Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. І. 58.
Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Ле́кше нар. = легше. Лекше говорити, ніж зробити. Ном. № 5605.
Малаха́йка, -ки, ж. = малахай 1. Ум. малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Мнж. 22. Малахаєчка-дротяночка. КС. 1882. V. 362.
Ма́рмор и мармур, -ру, м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Мир. ХРВ. 388. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Левиц. І. 223. Широкий ганок з білого мармуру. Федьк.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Поросколочувати, -чую, -єш, гл. Разболтать (жидкости).
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХЛЮПАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.