Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3159. Мене заміж дайте. Чуб. III. 37. Візьму заміж (тебе) за себе. Чуб. V. 87.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр.
Перепело, -ла, с. Ключица. Конст. у.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.
Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач. АД. І. 209.
Цоркіт, -коту, м. Бренчаніе, бряканіе, звяканіе. Желех.