Влада, -ди, ж. Власть.
Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. 2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. 3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Коли місяць май, кождий собі дбай. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Мі́зкатися, -каюся, -єшся, гл. = мизкатися 2. Чи з ким иншим мізкаєшся з нудьги, та з похмілля.
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Поналамувати, -мую, -єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Салдатня, -ні, ж. соб. Солдаты. Ото скільки салдатні.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.