Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездольність, -ности, ж. = безділля 4. Желех.
Вилуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вилупитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Выйти изъ яйца. Як вилупляться гусята або каченята, то, щоб здорові росли, гніздо і шкалярущу виносять на воду. Ном. № 288. 2) Родиться, выйти (презрительно). Жав уродитися чоловік, та вилупивсь чорт. Ном. № 2917.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Харьк. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини. Канев. у.
Квікати, -каю, -єш однокр. в. квікнути, -кну, -неш,, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. Cм. кувікати.
Острий, -а, -е. = гострий.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Працювати, -цюю, -єш, гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464.
Приподобитися Cм. приподоблятися.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда. Гол. ІІІ. 267.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.