Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Обвіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвіятися, -віюся, -єшся, гл. Обвѣваться, обвѣяться, быть обвѣваему, обвѣянному; быть оббитому вѣтромъ. Весна раз красна.... обвіялись мої квіточки.... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті.
Перекір, -ко́ру, м. Перекоръ; прекословіе. На перекір робе, іде. Ой я тобі, моя мати, перекір ізроблю: повну хату і кімнату женихів наведу. Ув. перекорище.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Проводи, -від, м. мн. 1) Ѳомина недѣля. То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усі поминають своїх родичів. Після провід ми уп'ять поїдьмо до товару. Після провід ми уп'ять поїдьмо туди. 2) — руса́льні, русальчини. Первый понедѣльникъ послѣ троицкихъ святокъ, когда, согласно повѣрью, провожаютъ пѣснями уходящихъ русалокъ.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. Народнього самосуду герої. Крівавий самосуд.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій.