Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Висукувати, -кую, -єш, сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.
Гнилоїдити, -джу, -диш, гл. Скряжничать. Желех.
Допа́сти I, -ся. Cм. допасати, -ся.
Зазі́мкуватий, -а, -е. Который зимой тощаете; болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Черк. у. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.
Купляти, -ля́ю, -єш, гл. Покупать. Що ти, мій Степане, там будеш куплять? Чуб. V. 635. От вони пішли в містечко і почали все куплять. Рудч. Ск. І. 200.
Лахмай, -мая, м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Росказувати, -зую, -єш, сов. в. росказати, -жу, -жеш, гл. 1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере. Ном. № 12905. 2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Грин. ІІІ. 241. Я так росказую, так має бути. Гн. І. 92.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.