Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язання, -ня, с. Связываніе.
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Сквир. у. Ум. перши́нка.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. Шевч. 212. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали. ЕЗ. V. 100.  
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Трибулька, -ки, ж. = требулька. ЗЮЗО. І. 111.