Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Єдама́шковий, -а, -е. = адамашковий. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Окид, -ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється.
Поодн.. Cм. повідн..
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли.
Сапет, -та, м.
1) Большая плетеная корзина въ видѣ надставки на повозку — для возки огородныхъ овощей, угля и пр.
2) Плетеная изъ лозы ручная корзина.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати.