Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вияснення, -ня, с. Разъясненіе, поясненіе.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Надзвича́йність, -ности, ж. Необычайность, чрезвычайность; нѣчто выходящее изъ ряда вонъ. Желех.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Постерігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постерегтися, -жуся, -же́шся, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Так і не постереглись, як наїлись трутизни. Драг. 185. Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. 2) Остерегаться, остеречься, поберечься. Говорили йому миряне, щоб він постерігся: щоб не ехав в лес і з чортом не стрівся. Рудч. Ск. І. 63. Він тоді став постерігатись. Н. Вол. у.
Присвічати, -ча́ю, -єш, гл. = присвічувати. Там Тодорко коня сідлає, батько йому присвічає. Чуб. III. 464.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.