Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Ой дуб на березу гіллям похилився. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко.
Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Йому десь кислиці сняться. Що то десь розумний! Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Кокошка, -ки, ж.
1) Курица.
2) — зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гей во моєм городчику зелена кокошка.
Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу.
Ля́хівка, -ки, ж. 1) Полька. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою.
Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). Баньки їм бодай посліпило.
Струпувато нар. = струпко. Воно як би замерзло все да не струпувато, до було б слизько.
Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій.