Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько.
Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого.
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась.
2) Возмутиться, вознегодовать.
Пороснути, -ну, -неш, гл.
1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Яблучка так і пороснули у візок.
2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи.
3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Пішов дід раз до моря, став рибалчити.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Сам Бог людям не вгодить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли?