Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
Галасати, -саю, -єш, гл. = галасувати. Еней на старших галасає. Котл. Ен. VI. 78. Дяки гарненько галасали. Мкр. Г. 70.
Коровайний, -а, -е. = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки. Кв. І. 110.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі. Харьк. г.
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні. Лебед. у.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. Черниг. у. Черк. у. Черном. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. (Сосн. у.) и мѣшокъ у рыболова. Мнж. 194.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Шпарування, -ня, с. 1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной. 2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити. Мир. Пов. II. 79.