Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.
Дря́па, -пи, ж. Родъ проволочной неподвижной щетки для расчесыванія объ нее шерсти. Шух. І. 151.
Карапаня, -ні, ж. = карапавка. Желех.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток. О. 1862. IV. 82.
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші. Св. Л. 207.
Підрізка, -ки, ж. Мѣтка на ухѣ овцы: отрѣзано полъ уха. Мнж. 182.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців. Г. Барв. 4.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Таліянець, тальянець, -нця, м. = таліян. Желех.
Тушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117.