Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пронудити

Пронудити, -джу́, -диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОНУДИТИ"
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу. Харьк.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Cм. запсувати, зопсувати.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити. АД. І. 125.
Присмагнутися, -нуся, -нешся, гл. = присмагнути 1. Вх. Лем. 456.
Прищеплювати, -люю, -єш, сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Чуб. II. 186. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш. О. 1862. III. 4 7.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.