Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Ду́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дупа. 2) ку́рячі ду́лки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Кропива, -ви, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха, біла кропива, мертва кропива. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха кропива еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. кропивка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Підхмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиваться, напиться пьянымъ. І півом ся підхмеляли і горілицею. Гол. III. 485.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Хвалощі, -щів, ж. Похвальба. Н. Вол. у.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.