Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бретванник, -ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Гра́йливий, -а, -е. Сверкающій. Над ним яснее та холоднее небо, грайливе сонечко. МВ. ІІ. 113.
Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? Св. П. Перша кн. Мус. XVII. 17. І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана. Ibid. V. 9.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. Ном. № 70. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Єв. Мр. І. 30. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Ном. № 8003. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у. лежати на смертній постелі. Умирать. Харьк. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати. Гол. І. 13.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.
Цукарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Панщане не схотіли робити на цукарні. О. 1862. І. 60.
Чутнісько нар. Совершенно слышно, явственно слышно. Фр. (Желех.).