Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

променистий

Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМЕНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМЕНИСТИЙ"
Голеча, -чі, ж. = голота.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Обабок, -бка, м. Раст. Boletus Scaber Bull. ЗЮЗО. І. 114.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Мнж. 79. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв. Мнж. 138.
Поштурхатися, -хаємося, -єтеся, гл. Потолкать другъ друга, надавать другъ другу тумаковъ, пинковъ. Хоть на кії, хоть кулаками поштурхатись попід боками. Котл. Ен. IV. 41.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла. Драг. 271.
Чорноморка, -ки Черноморка. О. 1862. VI. 87. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМЕНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.